Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, за даними проекту DilovaMova.com, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.

Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

 

День Соборності (день Злуки)

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

 

Хрещення Господнє

Хрещення є одним з найважливіших церковних свят. В цей день Іоанн Хреститель хрестив Ісуса в річці Йордан. Ісус Христос прийшов до нього з Галілеї. Коли Іоанн побачив Його, то, впізнавши у Ньому Месію, спочатку хотів утримати Ісуса, кажучи: мені потрібно хреститися від Тебе, чому Ти приходиш

до мене? Але Ісус відповів йому: облиш зараз, бо так належить нам виконати усяку правду. Тобі Іоанн допустив Його. І, хрестившись, Ісус в той же час вийшов з води, - і, відкрилися Йому небеса, і побачив Іоанн Духа Божого, Який сходив, як голуб, і опускався на Нього. (Мф. 3:13-16)

Згідно християнського віроучення саме після Хрещення Ісус почав освічувати людей, осяюючи їх світом істини.

У західній церкві свято отримало назву Богоявлення, оскільки під час Хрещення Ісуса відбулося особливе явлення всіх трьох ликів Бога: Бог Отець з небес свідчив про Сина, що хрестився і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса, підтверджуючи таким чином Слово Отця.

У католиків центральним змістом свята Богоявлення є церковне сказання про поклоніння новонародженому Ісусу язичницьких королів – волхвів Каспара, Мельхіора і Валтасара, що прийшли з дарами у Віфлієм. В пам’ять про явлення Христа язичникам і поклонінні трьох королів в костелах відбуваються подячні молебні, Христу як Царю приноситься в жертву золото, як Богу – ладан, як людині – мірра. Свято Богоявлення отримало також назву Festum magorum (Свято волхвів) або Festum regum (Свято царів).

 

Різдво Христове

Більше 2000 років тому в невеличкому містечку Віфліємі відбулася надзвичайна подія – народився в світ Син Божий. Ісус Христос народився надзвичайним чином Діви Марії, яку з тих часів називають Богородицею.

Коли Він прийшов на землю, Його не зустрічали пошаною, славою і багатством. У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і пристановища – Він народився за межами міста, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями божественної дитини були не царі і не вельможі, а звичайні пастухи, яким ангел сказав про Різдво Христово: „Я проголошую вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давида Спаситель, який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену у ясла” (Лк 2,10-12). Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви зі сходу. Вони чекали, що незабаром на землю має прийти великий Цар Світу, а дивовижна зірка вказувала їм шлях на Іерусалим.

Волхви принесли Дитині дари: золото, ладан та смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як людині, що має померти (смирною у ті часи помазували померлих).

Різдво Христово завершує сорокаденний Різдвяний піст, Святу передує дуже строгий піст. Після Різдва наступають святки – 12 днів, коли відмічається Свято.

Твердо-наукового, підкріпленого справжнім документальним історичним підтвердженням подій, які ось вже близько двох тисяч років відкривають для багатьох, хто надіється на Бога людей шлях до життя - не існує і бути в принципі не може. Так влаштував Бог, щоб це все на пряму залишилося і перебувало суто в площині вірування людини, адже люди, які надіються на науку - слідують своїй власній вірі. І питання «чому?» тут не доречно - досить подивитися початок Святого Письма і виявити, що саме зрада людиною закладеної Богом у нього віри «технічно» і привела людину до відомого процесу гріхопадіння. Зауважимо, що людина на момент скоєння небажаної з боку Бога дії не страждала якимись хворобами, наприклад склерозом і втратою пам’яті, і прекрасно усвідомлювала те, що намагається зробити. І зробила ...

Про те, що було далі розповідається в тому ж Святому Писанні, відомому нам як Біблія і це не виходить жодним чином за рамки віри, визначені і закладені колись у нас нашим Творцем, який створив нас за образом і подобою Своєю. У все це можна не вірити або вірити по-своєму - це так само не вийде і не ввійде за межі справжньої віри, які колись перетнула людина, відкривши для себе цю згубну альтернативу.

І ось - настала повнота часу. Саме повнота і саме часу. Ну, де в науці ви зустрічали такі «технічні» терміни? І в наш людський «світ», прийшов Він - Спаситель, Месія, Цар великий Миру, Агнець і Син Божий, одна з Його невід’ємних особистостей, який проливає свою Святу Кров за нас, які втратили всякий зв’язок з дійсністю - Ісус Христос.

Так, віра буває різна. Ось і в Писанні сказано, що і біси теж вірують і навіть тремтять. Але яка повинна бути справжня віра теж сказано там. І що ми повинні зростати в ній, і сказано як. І сказано чому, ось тільки не багато хто з нас здатні твердо сказати, що є власниками цієї самої - справжньої віри, адже там ясно написано як це все можна з легкістю перевірити. І кожен може переконатися сам, перевірити себе і отримати цілком конкретний результат. Більш того Сам Бог через Святе Письмо говорить нам про це.

Багато зневіряються і воліють вірити у щось своє, у щось зручне і «пухнасте», що не вимагає від них якихось зусиль чи жертв або трохи вимагає, але як би само собою, що «гармонійно» вливається в їх життя, поступово приводячи їх до цього самого відчаю. Починаються розмови про «замкнено коло» і тут ми згадуємо про Христа - адже Він його таки розірвав, відкривши нам пряме спілкування з Отцем Небесним.

Його Різдво - це найвеличніша і життєстверджуюча подія, яка коли-небудь (з часів нашого гріхопадіння) відбувалася на нашій землі. І якщо у нас виникають якісь запитання, чи не простіше запитати про це у Бога. Тепер Він почує і дасть Свою відповідь, тільки потрібно запитати Його правильно або ж справді. А як це робиться - відкрито кожному слідуючиму за Христом. Тепер відкрито і для нас. Для інших же - все це юродство і так завгодно Богові. Він так карає людину - закриваючи від нього розум і мудрість, сили і розсудливість, адже нам то вже відомо, що і все це теж від Нього. А що залишається нам? Нам відкрито! Христос народився - славімо Його! З Різдвом Христовим!

 

Новий рік!

Так вже ми влаштовані, що нам зовсім не хочеться стояти на одному місці, ну хіба що тільки трохи. Та й час, який крутиться навколо нас, не дає нам такого шансу. Чи все-таки дає? ...

Біжать миті, - зовсім не вловимі. Вони якимсь абсолютно неймовірним чином збираються в секунди, хвилини, години, дні і тижні, в місяці ... І настає цей рубіж, коли кожен з нас, підбиваючи підсумки року, що минає, дивиться з якоюсь незрозумілою надією на рік наступний. Так вже ми влаштовані.

У науковому середовищі іноді бутує думка, що новий рік - новий тільки свою першу мить, що час на стільки швидкоплинний і невловимий ... і вже на першій секунді він починає втрачати свою новизну. Проект DilovaMova.com категорично з цим не згоден! Новий рік - новий до тих пір, поки не наступить рік наступний за ним! А як може бути інакше? Якщо вже ми звикли міряти наше життя роками, то будемо послідовні, поки рік не підійде до свого завершення, не справедливо вважати його старим! До того ж, звідки нам знати, з яких відрізків часу складається найменший його відрізок? А хіба рік - самий великий відрізок часу?

Відповісте на питання - чому свято Новий рік є найпопулярнішим святом у світі? Саме не «одне з найпопулярніших», а «найпопулярніше». Думок може бути стільки ж, скільки і людей в нашому світі. Слів може бути сказано стільки, скільки є в цьому світі, а якщо не вистачить, то люди придумають нові слова, в цьому людство досягає успіху і кожен від частини буде прав ...

Але не варто напружуватися - ми знайшли відповідь на це питання. І цю відповідь не треба далеко шукати. Вона знаходиться в назві самого свята: слово «свято», виходячи зі словників означає відпочинок з перервою в повсякденних трудах, який заповнюється, життєвої радістю, веселощами, піснями та іграми, танцями та всілякими розвагами, крім того, виходячи зі Старого Завіту, святкові дні були встановлені і узаконені самим Богом, слово «новий» як правило означає щось, чого ще не було раніше. Поєднуючи ці два поняття і приплюсовуючи до цього значення слова «рік», час, у який наша Земля робить повний оборот навколо Сонця, виходить - ОГО-ГО! Повноцінне життя - абсолютно позбавлене печалі, так як момент цілісного сприйняття нового не викликає у людини потреби звертатися до старого. І все це абсолютно збалансовано, відкрито і не обтяжливо. Звичайно ж це вимагає від людини якоїсь праці, але це абсолютно корисна праця.

Святкування Нового року увійшло в традицію переважної більшості культур і народів. У кожного народу звичайно ж розвинулися і продовжують розвиватися свої особливості відзначати цю дату, але всіх об’єднує саме це - передчуття новизни. Ми всі просто нестримно прагнемо до нового. У цьому ми бачимо основні перспективи нашого життя і той рубіж, який ми переходимо кожен рік, дозволяє нам безпосередньо доторкнутися до чогось зовсім незвичайного, може бути ще не зовсім зрозумілого, але абсолютно реального і яскравого, сповненого життя, енергії і радості, отримати в одну мить заряд бадьорості на цілий рік! Поторкати прекрасне і чудове своїми руками! Це всіх нас може об’єднувати, не дивно що саме в Новий рік навіть статистика всіляких негативних явищ знижується найдивовижнішим чином. Всі ми прагнемо до життя і існують моменти, коли саме життя приймає нас у свої обійми. Це саме той момент. Життя абсолютно незвичайне, не повторне і унікальне і кожен може перевірити це саме в переддень Нового року. Це справжнє таїнство, але це відбувається саме з нами, з людьми, не вимагає від нас якихось неймовірних сил, а достатньо просто повірити в це, адже Новий рік наступає. І дай Бог, щоб він наступив не на нас, але дай Бог, щоб він наступив разом з нами! Зі святом Вас, з Новим роком!

 

Всесвітній день миру

Крім Сирії та України, станом на 2015-й рік, в світі налічувалося ще близько 40 військових конфліктів.

Як повідомляє організація IRIN (Інтегровані Регіональні Інформаційні Мережі, сайт www.irinnews.org) ці конфлікти тривалістю від 3 до 68 років.

Всесвітній день миру, це свято ще називають Днем всесвітніх молитов про мир. 8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив нове свято, Всесвітній день миру. Його відзначають в перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним.

Мир на Землі, послаблення напруги в міжнародних та міждержавних відносинах, - це головні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».